білогорлий

Ukrainien

Étymologie

Adjectif composé de білий (« blanc ») et de горло (« gorge »).

Adjectif

Cas	Singulier			Pluriel
	Masculin	Féminin	Neutre
Nominatif	білого́рлий	білого́рла	білого́рле	білого́рлі
Génitif	білого́рлого	білого́рлої	білого́рлого	білого́рлих
Datif	білого́рлому	білого́рлій	білого́рлому	білого́рлим
Accusatif	Nom. ou Gén.	білого́рлу	білого́рле	Nom. ou Gén.
Instrumental	білого́рлим	білого́рлою	білого́рлим	білого́рлими
Locatif	білого́рлому білого́рлім	білого́рлій	білого́рлому білого́рлім	білого́рлих

білого́рлий ^{(bilohorlyï)} \Prononciation ?\

1. (Anatomie) Qui a la gorge blanche.