Aller au contenu

семивіковий

Définition, traduction, prononciation, anagramme et synonyme sur le dictionnaire libre Wiktionnaire.
Adjectif dérivé de вік (« siècle »), avec le préfixe семи- (« sept ») et le suffixe -овий.
Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif семивікови́й семивікова́ семивікове́ семивікові́
Génitif семивіково́го семивіково́ї семивіково́го семивікови́х
Datif семивіково́му семивікові́й семивіково́му семивікови́м
Accusatif Nom. ou Gén. семивікову́ семивікове́ Nom. ou Gén.
Instrumental семивікови́м семивіково́ю семивікови́м семивікови́ми
Locatif семивіково́му
семивікові́м
семивікові́й семивіково́му
семивікові́м
семивікови́х

семивікови́й (semyvikovyï) \Prononciation ?\

  1. (Chronologie) D'une durée de sept siècles.

Vocabulaire apparenté par le sens

[modifier le wikicode]