присвійний займенник
Étymologie
[modifier le wikicode]- Nom composé de присвійний (« possessif ») et de займенник (« pronom »).
Locution nominale
[modifier le wikicode]| Cas | Singulier | Pluriel |
|---|---|---|
| Nominatif | присві́йний займе́нник | присві́йні займе́нники |
| Génitif | присві́йного займе́нника | присві́йних займе́нників |
| Datif | присві́йному займе́ннику присві́йному займе́нникові |
присві́йним займе́нникам |
| Accusatif | присві́йний займе́нник | присві́йні займе́нники |
| Instrumental | присві́йним займе́нником | присві́йними займе́нниками |
| Locatif | на/у присві́йному займе́ннику присві́йнім займе́ннику |
на/у присві́йних займе́нниках |
| Vocatif | присві́йний займе́ннику | присві́йні займе́нники |
| Nom de type 3a selon Zaliznyak | ||
присві́йний займе́нник (prysviïnyï zaïmennyk) \Prononciation ?\ masculin inanimé
- (Grammaire) Pronom possessif.
Apparentés étymologiques
[modifier le wikicode]- особовий займенник (pronom personnel)
Voir aussi
[modifier le wikicode]- присвійний займенник sur l’encyclopédie Wikipédia (en ukrainien)
