Aller au contenu

неповнолітній

Définition, traduction, prononciation, anagramme et synonyme sur le dictionnaire libre Wiktionnaire.
Adjectif dérivé de літо (« été »), avec le préfixe неповно- (« insuffisamment ») et le suffixe -ній.
Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif неповнолі́тній неповнолі́тня неповнолі́тнє неповнолі́тні
Génitif неповнолі́тнього неповнолі́тньої неповнолі́тнього неповнолі́тніх
Datif неповнолі́тньому неповнолі́тній неповнолі́тньому неповнолі́тнім
Accusatif Nom. ou Gén. неповнолі́тню неповнолі́тнє Nom. ou Gén.
Instrumental неповнолі́тнім неповнолі́тньою неповнолі́тнім неповнолі́тніми
Locatif неповнолі́тньому
неповнолі́тнім
неповнолі́тній неповнолі́тньому
неповнолі́тнім
неповнолі́тніх

неповнолі́тній (Pas de texte à translittérer) \Prononciation ?\

  1. Mineur (qui n’a pas encore atteint la majorité).

Apparentés étymologiques

[modifier le wikicode]

Prononciation

[modifier le wikicode]