Aller au contenu

національно-самобутній

Définition, traduction, prononciation, anagramme et synonyme sur le dictionnaire libre Wiktionnaire.
Adjectif composé de національний (« national ») et de самобутній (« authentique »).
Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif націона́льно-самобу́тній націона́льно-самобу́тня націона́льно-самобу́тнє націона́льно-самобу́тні
Génitif націона́льно-самобу́тнього націона́льно-самобу́тньої націона́льно-самобу́тнього націона́льно-самобу́тніх
Datif націона́льно-самобу́тньому націона́льно-самобу́тній націона́льно-самобу́тньому націона́льно-самобу́тнім
Accusatif Nom. ou Gén. націона́льно-самобу́тню націона́льно-самобу́тнє Nom. ou Gén.
Instrumental націона́льно-самобу́тнім націона́льно-самобу́тньою націона́льно-самобу́тнім націона́льно-самобу́тніми
Locatif націона́льно-самобу́тньому
націона́льно-самобу́тнім
націона́льно-самобу́тній націона́льно-самобу́тньому
націона́льно-самобу́тнім
націона́льно-самобу́тніх

націона́льно-самобу́тній (natsionalʹno-samobutniï) \Prononciation ?\

  1. (Politique) Relatif à l’authenticité nationale.

Apparentés étymologiques

[modifier le wikicode]