дванадцятивіковий

Ukrainien

Étymologie

Adjectif dérivé de вік (« siècle »), avec le préfixe дванадцяти- (« douze ») et le suffixe -овий.

Adjectif

Cas	Singulier			Pluriel
	Masculin	Féminin	Neutre
Nominatif	дванадцятивікови́й	дванадцятивікова́	дванадцятивікове́	дванадцятивікові́
Génitif	дванадцятивіково́го	дванадцятивіково́ї	дванадцятивіково́го	дванадцятивікови́х
Datif	дванадцятивіково́му	дванадцятивікові́й	дванадцятивіково́му	дванадцятивікови́м
Accusatif	Nom. ou Gén.	дванадцятивікову́	дванадцятивікове́	Nom. ou Gén.
Instrumental	дванадцятивікови́м	дванадцятивіково́ю	дванадцятивікови́м	дванадцятивікови́ми
Locatif	дванадцятивіково́му дванадцятивікові́м	дванадцятивікові́й	дванадцятивіково́му дванадцятивікові́м	дванадцятивікови́х

дванадцятивікови́й ^{(dvanadtsjatyvikovyï)} \Prononciation ?\

1. (Chronologie) D’une durée de douze siècles.

Vocabulaire apparenté par le sens

• дванадцятихвили́нний (d’une durée de douze minutes)
  • дванадцятихвили́нка (période de douze minutes)
• дванадцятигоди́нний (d’une durée de douze heures)
• дванадцятиде́нний (d’une durée de douze jours)
  • дванадцятиде́нка (période de douze jours)
• дванадцятидобови́й (d’une durée de douze jours)
• дванадцятитижне́вий (d’une durée de douze semaines)
• дванадцятимі́сячний (d’une durée de douze mois)
• дванадцятилі́тній (d’une durée de douze ans)
  • дванадцятилі́ття (période de douze ans)
• дванадцятирі́чний (d’une durée de douze ans)
  • дванадцятирі́ччя (période de douze ans)
• дванадцятивікови́й (d’une durée de douze siècles)