Aller au contenu

віковічний

Définition, traduction, prononciation, anagramme et synonyme sur le dictionnaire libre Wiktionnaire.
Adjectif composé de вік (« siècle ») et de вічний (« perpétuel »).
Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif вікові́чний вікові́чна вікові́чне вікові́чні
Génitif вікові́чного вікові́чної вікові́чного вікові́чних
Datif вікові́чному вікові́чній вікові́чному вікові́чним
Accusatif Nom. ou Gén. вікові́чну вікові́чне Nom. ou Gén.
Instrumental вікові́чним вікові́чною вікові́чним вікові́чними
Locatif вікові́чному
вікові́чнім
вікові́чній вікові́чному
вікові́чнім
вікові́чних

вікові́чний (vikovitšnyï) \ʋʲikɔˈʋʲit͡ʃnei̯\

  1. (Chronologie) D’une durée de plusieurs siècles.
  2. Qui existe depuis des temps immémoriaux (passé) ou qui existera pour toujours (futur).

Apparentés étymologiques

[modifier le wikicode]


Prononciation

[modifier le wikicode]