Aller au contenu

анормальний

Définition, traduction, prononciation, anagramme et synonyme sur le dictionnaire libre Wiktionnaire.
Adjectif dérivé de нормальний (« normal »), avec le préfixe а- (« préfixe privatif »).
Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif анорма́льний анорма́льна анорма́льне анорма́льні
Génitif анорма́льного анорма́льної анорма́льного анорма́льних
Datif анорма́льному анорма́льній анорма́льному анорма́льним
Accusatif Nom. ou Gén. анорма́льну анорма́льне Nom. ou Gén.
Instrumental анорма́льним анорма́льною анорма́льним анорма́льними
Locatif анорма́льному
анорма́льнім
анорма́льній анорма́льному
анорма́льнім
анорма́льних

анорма́льний (anormalʹnyï) \Prononciation ?\

  1. (Littéraire) Anormal.

Apparentés étymologiques

[modifier le wikicode]


Prononciation

[modifier le wikicode]